засохлий
ЗАСОХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до засохнути. Знову поскрипує гарба, тюпають коні, крешуть копитами засохлу, потріскану від спеки землю (Тют., Вир, 1964, 283); Гості промочили свої засохлі від розмови горла (Досв., Гюлле, 1961, 75); // у знач. прикм. Пішла хвиля, аж засвистіла, по ланах засохлого жита (Вас., І, 1959, 123); * Образно. Вона лежала і сподівалася, що воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття, і, як весняний дощ, оживить засохле серце (Коцюб., І, 1955, 325).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засохлий | засохла | засохле | засохлі |
Родовий | засохлого | засохлої | засохлого | засохлих |
Давальний | засохлому | засохлій | засохлому | засохлим |
Знахідний | засохлий, засохлого | засохлу | засохле | засохлі, засохлих |
Орудний | засохлим | засохлою | засохлим | засохлими |
Місцевий | на/у засохлому, засохлім | на/у засохлій | на/у засохлому, засохлім | на/у засохлих |