застромлений
ЗАСТРОМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до застромити. Шкіряний фартух поверх безрукавки з синьої саржі, перехоплений ремінцем, сорочка з засуканими рукавами й застромлений за пояс молоток - усе виявляло в ньому ремісника (Тулуб, Людолови, І, 1957, 113); Віжки почепила [Василина] на застромлені в гній вила (Кучер, Прощай.., 1957, 142); // застромлено, безос. присудк. сл. Хата защепнена знадвору, і кілочок застромлено (Головко, II, 1957, 135).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | застромлений | застромлена | застромлене | застромлені |
Родовий | застромленого | застромленої | застромленого | застромлених |
Давальний | застромленому | застромленій | застромленому | застромленим |
Знахідний | застромлений, застромленого | застромлену | застромлене | застромлені, застромлених |
Орудний | застромленим | застромленою | застромленим | застромленими |
Місцевий | на/у застромленому, застромленім | на/у застромленій | на/у застромленому, застромленім | на/у застромлених |