заструганий
ЗАСТРУГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до застругати. На столі в нього ніяких паперів, тільки в правій руці олівець, заструганий з обох боків (Шиян, Переможці, 1950, 196); // у знач. прикм. Колгоспники вже познімали деякі ящики додолу, на заструганий і заметений тік (Ле, Вибр., 1939, 256); // застругано, безос. присудк. сл. - А як побачу неправду, так дивись: для неправди в мене цього й ціпка застругано... Так і порішу!.. (Вишня, І, 1956, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заструганий | застругана | застругане | застругані |
Родовий | заструганого | заструганої | заструганого | заструганих |
Давальний | заструганому | заструганій | заструганому | заструганим |
Знахідний | заструганий, заструганого | застругану | застругане | застругані, заструганих |
Орудний | заструганим | заструганою | заструганим | заструганими |
Місцевий | на/у заструганому, заструганім | на/у заструганій | на/у заструганому, заструганім | на/у заструганих |