застуканий
ЗАСТУКАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до застукати2. Очі блищать, а сама [Пріська] бліда, труситься... Так звір тремтить, застуканий у тісному кутку (Мирний, III, 1954, 63); Застукана на тім, що дивилася йому вслід, ..Ксеня швидко відвернулася (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 65); Налякані несподіванкою, застукані зненацька, німці втратили всю свою войовничість (Коз., Гарячі руки, 1960, 241); Застукана на гарячому, вона.. зовсім втратила будь-яке самовладання (Збан., Ліс. красуня, 1955, 151); У чорні смолисті вікна дріботів дощ, наче билися дзьобиками в скло застукані негодою ластів'ята (Гончар, III, 1959, 191).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | застуканий | застукана | застукане | застукані |
Родовий | застуканого | застуканої | застуканого | застуканих |
Давальний | застуканому | застуканій | застуканому | застуканим |
Знахідний | застуканий, застуканого | застукану | застукане | застукані, застуканих |
Орудний | застуканим | застуканою | застуканим | застуканими |
Місцевий | на/у застуканому, застуканім | на/у застуканій | на/у застуканому, застуканім | на/у застуканих |