заступлений
ЗАСТУПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заступити 1, 3, 8. Уявлявсь їй самотній, весінній вечір.. й мла, й свіжість, і зорі мріють... й разом заступлений світ у віконці, і молодий козак... (Вовчок, І, 1955, 318); // заступлено, безос. присудк. сл. Заступлено?! Не може бути! Масуд присягався бородою пророка, що чатуватиме до присмерків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 446).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заступлений | заступлена | заступлене | заступлені |
Родовий | заступленого | заступленої | заступленого | заступлених |
Давальний | заступленому | заступленій | заступленому | заступленим |
Знахідний | заступлений, заступленого | заступлену | заступлене | заступлені, заступлених |
Орудний | заступленим | заступленою | заступленим | заступленими |
Місцевий | на/у заступленому, заступленім | на/у заступленій | на/у заступленому, заступленім | на/у заступлених |