засідатель
ЗАСІДАТЕЛЬ, я, ч. 1. Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. - Адже ж пан воєвода не розуміє по-нашому і судить нас не сам, а з нашими засідателями, тувимами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 94).
Народний засідатель - виборний представник трудящих, який бере участь у розгляді справ народним судом. У нашій країні правосуддя здійснюється судом у складі судді і двох народних засідателів (Рад. суд, 1951, 54); Прокурор і судді не зводили очей з Катрі. Тільки народний засідатель Іван Заруба зиркав на Катрю якось спідлоба (Кучер, Прощай.., 1957, 441).
2. Виборний представник для участі в роботі якої-небудь установи в дореволюційній Росії. [Виборний:] Я іду із дому. Випроводжав гостя: до мене заїжджав засідатель наш, пан Щипавка (Котл., II, 1953, 10); Па той день саме в село приїхав засідатель із писарем з волості (Григ., Вибр., 1959, 60).
Присяжний засідатель - особа в буржуазному суді, що залучається до участі в розгляді справи і вирішенні питання про винність підсудного. З-поміж присяжних засідателів було два купці, власник друкарні і директор місцевої гімназії (Донч., III, 1956, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | засідатель | засідателі |
Родовий | засідателя | засідателів |
Давальний | засідателеві, засідателю | засідателям |
Знахідний | засідателя | засідателів |
Орудний | засідателем | засідателями |
Місцевий | на/у засідателі, засідателеві | на/у засідателях |
Кличний | засідателю | засідателі |