затворниця
ЗАТВОРНИЦЯ, ЗАТВІРНИЦЯ, і, ж., церк. Жін. до затворник, затвірник. Попрощалася [Варвара] з батьками й пішла з старим монахом у монастир. Десять літ пробула затворницею... (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 64); Вони були такі хороші, розумні дівчата, мріяли про велику любов, дружбу, а жили справді затворницями (Гур., Друзі.., 1959, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | затворниця | затворниці |
Родовий | затворниці | затворниць |
Давальний | затворниці | затворницям |
Знахідний | затворницю | затворниць |
Орудний | затворницею | затворницями |
Місцевий | на/у затворниці | на/у затворницях |
Кличний | затворнице | затворниці |