затильний
ЗАТИЛЬНИЙ, а, е. Який міститься позаду або на задній стороні чого-небудь; протилежне передній. Я вийшов на вузеньке подвір'я.. - не на те просторе, спільне подвір'я, що лежало перед домом, а на затильне, маленьке (Фр., IV, 1950, 200); Просто неї, над затильним вікном, висіло на гвіздку куплене Романом шовкове муліне (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 324).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затильний | затильна | затильне | затильні |
Родовий | затильного | затильної | затильного | затильних |
Давальний | затильному | затильній | затильному | затильним |
Знахідний | затильний, затильного | затильну | затильне | затильні, затильних |
Орудний | затильним | затильною | затильним | затильними |
Місцевий | на/у затильному, затильнім | на/у затильній | на/у затильному, затильнім | на/у затильних |