затріскотати
ЗАТРІСКОТАТИ, очу, очеш і ЗАТРІСКОТІТИ, очу, отиш, док. 1. тільки 3 ос. Почати тріскотати, тріскотіти; затріщати. В печі весело затріскотіли дрова, підпалені віхтями соломи (Грим., Незакінч. роман, 1962, 62); Безладно затріскотіли постріли... (Коз., Вибр., 1947, 4); // безос. Суцільними грозовими розрядами затріскотіло, загримотіло над містом (Баш, Надія, 1960, 206).
2. перен., розм. Заговорити швидко, скоромовкою. - А я оце у Калинівку приїхала, - солоденькою скоромовкою затріскотіла стара (Собко, Звич. життя, 1957, 123).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затріскочу | затріскочемо |
2 особа | затріскочеш | затріскочете |
3 особа | затріскоче | затріскочуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затріскотав | затріскотали |
Жіночий рід | затріскотала | |
Середній рід | затріскотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затріскочімо | |
2 особа | затріскочи | затріскочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затріскотавши |