затупати
ЗАТУПАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати тупати, бити ногами об землю, підлогу і т. ін. Дівчина знову вскочила в хату, затупала голими ногами, червоними, як у гусака, захукала в руки (Мирний, II, 1954, 210); Музика заграла, і ноги затупали знову (Коцюб., II, 1955, 242); // також на кого. Затупати ногами на одному місці. виявляючи гнів, обурення, нетерпіння і т. ін. - Прибирай,- кажу,- сам, коли наробив такого! - Як же скочив він [панич], як затупа ногами... - Я тебе на вулицю викину! Я тобі і се, я тобі і те! (Мирний, III, 1954, 170); До управителя підбіг Митько схвильований - кінь вже втік: вуздечку показує. Управитель аж ногами затупав на хлопця (Головко, І, 1957, 370).
2. Піти, побігти куди-небудь. Надворі загуркотів віз, затупали коні (Н.-Лев., IV, 1956, 45); Дівчинка тихенько засміялася, затупала ніжками по щаблях драбини і з самого останнього сміливо зіскочила на сіно (Стельмах, II, 1962, 77).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затупаю | затупаємо |
2 особа | затупаєш | затупаєте |
3 особа | затупає | затупають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затупав | затупали |
Жіночий рід | затупала | |
Середній рід | затупало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затупаймо | |
2 особа | затупай | затупайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затупавши |