затуплюватися
ЗАТУПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ЗАТУПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАТУПИТИСЯ, уплюся, упишся; мн. затупляться; док. 1. тільки 3 ос. Ставати тупим. Свердло в процесі роботи затуплюється, тому його необхідно періодично заточувати (Практ. з машинозн., 1957, 75); Зупинятися найчастіше доводиться від того, що комбайн не ріже, а переминає бадилля.. Це трапляється тоді, коли ножі і протирізальні пластинки затупляються (Рад. Укр., 5.IX 1961, 1); Вже мечі.. в руках героїв затупилися (Фр., VI, 1951, 87); Агей, воли ви круторогі, чого ви стали на межі? Чи затупились лемеші, чи потомились ваші ноги? (Сос., II, 1958, 398).
2. перен. Приходити в стан отупіння, втрачаючи розумову або чуттєву сприйнятливість; тупішати. - Чи не вистачить вам бути гарною особистістю в своїм крузі й місцевості, а треба конче затуплятись якимось там фахом, урядництвом? Розважте, панно Маню (Коб., III, 1956, 71); - Я ніколи не переживала стільки гострих і цікавих пригод, як тепер, стільки нежданих зустрічей із людьми, у мене якось затупилося тепер почуття прив'язаності до людей, до місця, превалює тільки одне чуття, чуття нового, зміни вражень (Ю. Янов., II, 1958, 87).
3. тільки недок. Пас. до затуплювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затуплююся | затуплюємося |
2 особа | затуплюєшся | затуплюєтеся |
3 особа | затуплюється | затуплюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затуплюватимуся | затуплюватимемося |
2 особа | затуплюватимешся | затуплюватиметеся |
3 особа | затуплюватиметься | затуплюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затуплювався | затуплювалися |
Жіночий рід | затуплювалася | |
Середній рід | затуплювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затуплюймося | |
2 особа | затуплюйся | затуплюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затуплюючись | |
Минулий час | затуплювавшись |