затухати
ЗАТУХАТИ1, ає, недок., ЗАТУХНУТИ, не, док. 1. Переставати горіти; гаснути. Поволі затухали вогні на бородінському полі, посіріло на сході небо (Кочура, Зол. грамота, 1960, 290); Затухне топка (Еллан, II, 1958, 10).
2. перен. Втрачати силу вияву, затихати, припинятися. На пробоїну, звідки бив фонтан, полетіли рейки, мішки з піском, і фонтан поволі почав затухати (Баш, На берегах.., 1962, 11); Затухав бій з танками (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 391); Хто знає, чи зрозуміють вони одне одного, відділені безмежними просторами долі, чи залишиться між ними той пал, що живив їхні почуття одне до одного, чи затухне, загасне, замре, витравиться часом (Тют., Вир, 1960, 280); // Переставати лунати, звучати. Затухали і віддалені постріли гармат (Ле, Клен. лист, 1960, 142); // фіз. Зменшувати коливання, слабшати (про радіохвилі і т. ін.). У воді звукова хвиля затухає повільніше, ніж у повітрі, тому у воді звук може поширюватися на великі відстані (Наука.., 7, 1962, 9).
ЗАТУХАТИ2, ає, недок., ЗАТУХНУТИ, не, док., розм. Ставати тухлим, протухати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затухаю | затухаємо |
2 особа | затухаєш | затухаєте |
3 особа | затухає | затухають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затухатиму | затухатимемо |
2 особа | затухатимеш | затухатимете |
3 особа | затухатиме | затухатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затухав | затухали |
Жіночий рід | затухала | |
Середній рід | затухало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затухаймо | |
2 особа | затухай | затухайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затухаючи | |
Минулий час | затухавши |