затхлий
ЗАТХЛИЙ, а, е. 1. Сповнений неприємного запаху гнилі, сирості; смердючий. Настала ніч. Сплять арештанти, важко дишучи густим, затхлим, повітрям (Фр., І, 1955, 313); До затхлого духу.. комірчини домішався несподівано запах свіжої хвої, тютюну і ще чогось незрозумілого (Донч., II, 1956, 10); // у знач. ім. затхле, лого, с. Неприємний запах, сморід. Одарка кинулась до водянки, а з неї уже затхлим несе (Мирний, III, 1954, 131); // Який зіпсувався внаслідок гниття; тухлий. Я помітив під стіною діжку з дощівкою.. Жадібно пив неприємну затхлу воду (Дмит., Обпалені.., 1962, 22).
2. перен. Відсталий, рутинний. Як свіжий вітер раптом вривається в задушливу хату, так вривався свіжим подихом світ соціалізму в затхлий, темний, старий світ (Цюпа, Назустріч.., 1958, 156); Любовно і натхненно, як тонкий психолог і лірик, малює письменниця [Марко Вовчок] образи передових людей, що сміливо виступають проти затхлого оточення і прагнуть до корисної громадської діяльності (Іст. укр. літ.. І, 1954, 313).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затхлий | затхла | затхле | затхлі |
Родовий | затхлого | затхлої | затхлого | затхлих |
Давальний | затхлому | затхлій | затхлому | затхлим |
Знахідний | затхлий, затхлого | затхлу | затхле | затхлі, затхлих |
Орудний | затхлим | затхлою | затхлим | затхлими |
Місцевий | на/у затхлому, затхлім | на/у затхлій | на/у затхлому, затхлім | на/у затхлих |