затяжний
ЗАТЯЖНИЙ, а, е. 1. Який довго тягнеться (в часі); тривалий, довгочасний. Тут остатніми часами переходили дощі, але не затяжні, а так, громові,- година-дві, і знов ясне небо (Л. Укр., V, 1956, 54); Довга, затяжна волинська осінь (М. Ол., Леся, 1960, 39); Мене лікує великий спеціаліст! Хвороба в мене, він сказав, дуже серйозна та затяжна (Вишня, І, 1956, 429).
^ Затяжний стрибок - стрибок з великої висоти з довгою затримкою розкриття парашута. Парашутистка, розповідаючи двом письменникам про свій затяжний стрибок, раптом забула, про що розповідала, і так застигла з розведеними в повітрі руками... (Тич., III, 1957, 15).
2. техн. Признач. для затягування, загвинчування, кріплення частин чого-небудь. Для кращого закріплення конічний хвостовик має отвір з різзю, куди вгвинчується затяжний болт (Фрез. справа.., 1957, 151).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затяжний | затяжна | затяжне | затяжні |
Родовий | затяжного | затяжної | затяжного | затяжних |
Давальний | затяжному | затяжній | затяжному | затяжним |
Знахідний | затяжний, затяжного | затяжну | затяжне | затяжні, затяжних |
Орудний | затяжним | затяжною | затяжним | затяжними |
Місцевий | на/у затяжному, затяжнім | на/у затяжній | на/у затяжному, затяжнім | на/у затяжних |