затінювати
ЗАТІНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАТІНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАТІНИТИ, іню, іниш, док., перех. 1. Заховувати в тіні, покривати тінню, заступаючи, закриваючи собою або чим-небудь світлові промені. Затінювати грунт можуть і широколисті дерева з густою кроною, які в мішаних насадженнях називаються тому тіньовими (Озелен. колг. села, 1955, 121); Буйна рослинність, затіняючи собою воду, не давала їй добре прогріватися (Донч., І, 1956, 51); Піски, мов сніги, біліли і виблискували, там щось за сиза полоса затінила їх (Мирний, І, 1954, 257); // Заступати, закривати джерело світла. Над лісом.. закудлатились перисті хмарки, затіняючи сонце (Трубл., І, 1955, 76).
2. перен. Робити кого-, що-небудь менш помітним, менш значним. Тема затіняє собою все поле зору, і ви в цей час ніби забуваєте, що матеріалізуватися вона може тільки при втіленні її у зримі образи (Довж., III, 1960, 300); Мажор нашого життя не затіниш ніяким затишком (Ле, Мої листи, 1945, 6).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затінюю | затінюємо |
2 особа | затінюєш | затінюєте |
3 особа | затінює | затінюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затінюватиму | затінюватимемо |
2 особа | затінюватимеш | затінюватимете |
3 особа | затінюватиме | затінюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затінював | затінювали |
Жіночий рід | затінювала | |
Середній рід | затінювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затінюймо | |
2 особа | затінюй | затінюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | затінюючи | |
Минулий час | затінювавши |