затісний
ЗАТІСНИЙ, а, е, розм. Надто тісний. Громада, хоч і бачила, що школа вже затісна.., та не хотіла ніяк виставляти [ставити] нову (Март., Тв., 1954, 454); Дідам, дівчатам, хлопцям смаглочолим Ці стіни клубу, мабуть, затісні (Мал., За .. морем, 1950, 167); Газда Ланкевич обтер долонею лисину, поправив на шиї затісний комір вишиваної гуцулки (Д. Бедзик, Студ. Води 1959, 157); * Образно. На щастячко те ясне затісні серденько-груди... (У. Кравч., Вибр., 1958 162).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затісний | затісна | затісне | затісні |
Родовий | затісного | затісної | затісного | затісних |
Давальний | затісному | затісній | затісному | затісним |
Знахідний | затісний, затісного | затісну | затісне | затісні, затісних |
Орудний | затісним | затісною | затісним | затісними |
Місцевий | на/у затісному, затіснім | на/у затісній | на/у затісному, затіснім | на/у затісних |