заупокійний
ЗАУПОКІЙНИЙ, а, е, церк. Пов'язаний з обрядом поховання покійників. 9 листопада [1912 р.] труну з тілом [М. В. Лисенка] перенесли до Володимирського собору, де увечері відбулася заупокійна літія (Вітч., 11, 1962, 194); В інших могилах ..усипальні трапилося багато різноманітних предметів, ..які розкривають анімістичну суть заупокійного культу (Розв. науки в УРСР.., 1957, 119).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заупокійний | заупокійна | заупокійне | заупокійні |
Родовий | заупокійного | заупокійної | заупокійного | заупокійних |
Давальний | заупокійному | заупокійній | заупокійному | заупокійним |
Знахідний | заупокійний, заупокійного | заупокійну | заупокійне | заупокійні, заупокійних |
Орудний | заупокійним | заупокійною | заупокійним | заупокійними |
Місцевий | на/у заупокійному, заупокійнім | на/у заупокійній | на/у заупокійному, заупокійнім | на/у заупокійних |