захихотати
ЗАХИХОТАТИ, очу, очеш і ЗАХИХОТІТИ, очу, отиш, док., розм. Почати хихотати, хихотіти; зареготати, засміятися. Ослін упав, а з ним разом і Славко. Пазя випустила його руку й захихотала (Март., Тв., 1954, 232); Сотник захихотів: - Ти тільки поглянь... поглянь на вітця Зосиму! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 160).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захихочу | захихочемо |
2 особа | захихочеш | захихочете |
3 особа | захихоче | захихочуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захихотав | захихотали |
Жіночий рід | захихотала | |
Середній рід | захихотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захихочімо | |
2 особа | захихочи | захихочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захихотавши |