захмурений
ЗАХМУРЕНИЙ, а, е, діал. Нахмурений, насуплений.- Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла,- заговорила перша дівчина, побачивши матір захмурену (Коб., III, 1956, 471); Захмурений Микола кидав велосипед на ріллю, і сам в'яло падає біля нього (Бабляк, Літопис.., 1961, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | захмурений | захмурена | захмурене | захмурені |
Родовий | захмуреного | захмуреної | захмуреного | захмурених |
Давальний | захмуреному | захмуреній | захмуреному | захмуреним |
Знахідний | захмурений, захмуреного | захмурену | захмурене | захмурені, захмурених |
Орудний | захмуреним | захмуреною | захмуреним | захмуреними |
Місцевий | на/у захмуреному, захмуренім | на/у захмуреній | на/у захмуреному, захмуренім | на/у захмурених |