зачаклований
ЗАЧАКЛОВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до зачаклувати. Порожніють німецькі міста, наче засинають, зачакловані ворожбитом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 592).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зачаклований | зачаклована | зачакловане | зачакловані |
Родовий | зачаклованого | зачаклованої | зачаклованого | зачаклованих |
Давальний | зачаклованому | зачаклованій | зачаклованому | зачаклованим |
Знахідний | зачаклований, зачаклованого | зачакловану | зачакловане | зачакловані, зачаклованих |
Орудний | зачаклованим | зачаклованою | зачаклованим | зачаклованими |
Місцевий | на/у зачаклованому, зачаклованім | на/у зачаклованій | на/у зачаклованому, зачаклованім | на/у зачаклованих |