зачалапати
ЗАЧАЛАПАТИ і ЗАЧАЛАПКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати чалапати, чалапкати; піти з шумом по воді, болоту і т. ін. або піти повільно, важко переставляючи ноги. * Образно. Лесь припав до землі, а тінь зачалапала по днищі струмка (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 237); // Почутися при такій ході (про кроки). Настав ранок, сірий, млистий, понурий.. Аж зачалапкали кроки в болоті, і ввійшов той самий присяжний, що його вчора припровадив [патер] сюди (Фр., II, 1950, 159); Як же всі були вражені, коли ввечері в коридорі знову знялася метушня, стомлено зачалапали чиїсь кроки, відчинилися двері до камери і зайшла вся наша, вже пом'янута камерою, шестірка [в'язнів] (Збан., Єдина, 1959, 284).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачалапаю | зачалапаємо |
2 особа | зачалапаєш | зачалапаєте |
3 особа | зачалапає | зачалапають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зачалапав | зачалапали |
Жіночий рід | зачалапала | |
Середній рід | зачалапало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачалапаймо | |
2 особа | зачалапай | зачалапайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зачалапавши |