зачаєно
ЗАЧАЄНО, присл. Приховано, крадькома. Вона [Катерина], аж тепер домислившись, зачаєно спитала: - Може, котромусь козакові моя небога до серця припала? (Панч, III, 1956, 164); * Образно. Не зважав [місяць] ні на зорі, що іскрилися довкруги нього, ні на білі хмари, що сунулися низом зачаєно, тихо (Кобр., Вибр., 1954, 207).