зачинений
ЗАЧИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачинити. Вікна були щільно зачинені і віконниці взято на прогоничі (Смолич, Мир.., 1958, 72); Колись так само, як Іван, він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (Чорн., Визвол. земля, 1959, 21); А ждала вона [Катря] так, як от пташки сидять у клітці,- що вже нікуди летіти, то б'ються, де зачинені (Вовчок, І, 1955, 202); Пробула [у Відні] аж чотири дні, ..другого дня була неділя, отже скрізь все було зачинене (Л. Укр., V, 1956, 418); // зачинено, безос. присудк. сл. Як прийшли чоловіки до шинку - зачинено; почали стукати - не відчиняють (Вовчок, І, 1955, 247); [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей). Ну, скажіть на милість бога! Ви сюди як влізли? [Хлопчик:] Там не зачинено... (Л. Укр., II, 1951,19); Їхня [моряків] землянка стоїть ген під горою, біля неї порожньо, двері зачинено (Кучер, Чорноморці,1956, 424).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зачинений | зачинена | зачинене | зачинені |
Родовий | зачиненого | зачиненої | зачиненого | зачинених |
Давальний | зачиненому | зачиненій | зачиненому | зачиненим |
Знахідний | зачинений, зачиненого | зачинену | зачинене | зачинені, зачинених |
Орудний | зачиненим | зачиненою | зачиненим | зачиненими |
Місцевий | на/у зачиненому, зачиненім | на/у зачиненій | на/у зачиненому, зачиненім | на/у зачинених |