зачорнений
ЗАЧОРНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачорнити. На барикаді піднялася раптом висока, зачорнена порохом фігура панича Нікодима Пшестшельського (Фр., III, 1950, 324); - Осьдечки він, з усіма законними печатками і царськими марками.- Мати поглянула на дрібні царські голови, зачорнені обідками, з острахом і надією взяла листа (Стельмах, Хліб.., 1959, 526).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зачорнений | зачорнена | зачорнене | зачорнені |
Родовий | зачорненого | зачорненої | зачорненого | зачорнених |
Давальний | зачорненому | зачорненій | зачорненому | зачорненим |
Знахідний | зачорнений, зачорненого | зачорнену | зачорнене | зачорнені, зачорнених |
Орудний | зачорненим | зачорненою | зачорненим | зачорненими |
Місцевий | на/у зачорненому, зачорненім | на/у зачорненій | на/у зачорненому, зачорненім | на/у зачорнених |