зашпурнути
ЗАШПУРНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Кинути що-небудь з силою, різким рухом; закинути далеко. * Образно. Вже Богодухів наш. І Харків димні руки крізь вибухи простяг.. В посіченім шоломі уламки ланцюгів він зашпурнув у тьму... Крізь сльози радості всміхаються йому його визвольники (Сос., II, 1958, 475).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашпурну | зашпурнемо |
2 особа | зашпурнеш | зашпурнете |
3 особа | зашпурне | зашпурнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашпурнув | зашпурнули |
Жіночий рід | зашпурнула | |
Середній рід | зашпурнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашпурнімо | |
2 особа | зашпурни | зашпурніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашпурнувши |