заюшитися
ЗАЮШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Залитися (звичайно кров'ю).- А один син Семенів як підскоче та мене кулаком по пиці лясь! - так я й заюшивсь! (Гр., II, 1963, 122); У зв'язаного Теодосія заюшилося кров'ю обличчя, кров текла по бороді, волосся злиплося (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 80); * У порівн. Сонце сідало недобре, небо наче кров'ю заюшилося... На вітер... (Вол., Дні.., 1958, 60).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заюшуся | заюшимося |
2 особа | заюшишся | заюшитеся |
3 особа | заюшиться | заюшаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заюшився | заюшилися |
Жіночий рід | заюшилася | |
Середній рід | заюшилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заюшімося | |
2 особа | заюшись | заюшіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заюшившись |