заїдок
ЗАЇДОК, дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; закуска. Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292); Бундючно підвелося над столом спечене порося, а при ньому і хрін-крепак, і редька з хвостиком, і цибулька з вусиком, і молода картопля, укропом посипана. А на заїдок до того всього можуть підоспіти ще й карасі в сметані (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 220); //Легка страва. - Корівка в дворі - не тільки свіжа страва в хаті. Це й ліки дітям, і заїдок косареві (Мушк., Серце.., 1962, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заїдок | заїдки |
Родовий | заїдку | заїдків |
Давальний | заїдкові, заїдку | заїдкам |
Знахідний | заїдок | заїдки |
Орудний | заїдком | заїдками |
Місцевий | на/у заїдку | на/у заїдках |
Кличний | заїдку | заїдки |