збагачення
ЗБАГАЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. збагатити і стан за знач. збагатитися. Заробітки Олени Хобти великі, але ми не спостерігали у неї найменшого прагнення до особистого збагачення (Вол., Сади.., 1950, 106); Переклад - дуже відповідальна і великої ідейної ваги справа. Вона служить збагаченню національних літератур (Рильський, III, 1956, 139).
2. спец. Процес, внаслідок якого збільшується вміст корисних речовин у чому-небудь (руді, вугіллі, ґрунті і т. ін.). Вугілля південного Донбасу малосірчасте, добре спікається; його можна відправляти на коксування без попереднього збагачення (Наука.., 1, 1959, 22); Поряд зі збільшенням виробництва кормів велике значення має збагачення їх протеїном (Хлібороб Укр., 3, 1967, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збагачення | збагачення |
Родовий | збагачення | збагачень |
Давальний | збагаченню | збагаченням |
Знахідний | збагачення | збагачення |
Орудний | збагаченням | збагаченнями |
Місцевий | на/у збагаченні | на/у збагаченнях |
Кличний | збагачення | збагачення |