збирач
ЗБИРАЧ, а, ч. 1. Той, хто збирає плоди, гриби, бавовну і т. ін. Червоне яблуко, що його не запримітило око збирача, усміхається сонцю (Томч., Закарп. опов., 1953, 143);//Той,хто збирає які-небудь відомості, матеріали і т. ін. Микола Віталійович [Лисенко] був не тільки пристрасним збирачем, а й полум'яним пропагандистом рідної пісні (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збирач | збирачі |
Родовий | збирача | збирачів |
Давальний | збирачеві, збирачу | збирачам |
Знахідний | збирач, збирача | збирачі, збирачів |
Орудний | збирачем | збирачами |
Місцевий | на/у збирачі, збирачу, збирачеві | на/у збирачах |
Кличний | збирачу | збирачі |