збочений
ЗБОЧЕНИЙ, -а, -е. 1. Який зійшов, звернув вбік з якогось напрямку. 2. У якого є відхилення від правильного або певного напрямку в поведінці, поглядах, діяльності. // Якому властиве збочення у поведінці (наприклад, сексуальній), поглядах, діяльності.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | збочений | збочена | збочене | збочені |
Родовий | збоченого | збоченої | збоченого | збочених |
Давальний | збоченому | збоченій | збоченому | збоченим |
Знахідний | збочений, збоченого | збочену | збочене | збочені, збочених |
Орудний | збоченим | збоченою | збоченим | збоченими |
Місцевий | на/у збоченому, збоченім | на/у збоченій | на/у збоченому, збоченім | на/у збочених |