збідніння
ЗБІДНІННЯ, я, с. Стан за знач. збідніти. Робітнича аристократія, яка боїться жертв, яка побоюється «надто великого» збідніння під час революційної боротьби, не може належати до партії (Ленін, 31, 1951, 213); Виведення із організму надмірної кількості води спричинює збідніння його на мінеральні солі, що є шкідливим для організму (Метод. викл. анат.., 1955, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збідніння | збідніння |
Родовий | збідніння | збіднінь |
Давальний | збіднінню | збіднінням |
Знахідний | збідніння | збідніння |
Орудний | збіднінням | збідніннями |
Місцевий | на/у збіднінні | на/у збідніннях |
Кличний | збідніння | збідніння |