зварити
ЗВАРИТИ1, зварю, звариш, перех. Док. до варити 1. Скотинку нікому доглядати, борщику нікому зварити (Барв., Опов.., 1902, 191); Стара зварила бараболі й так-сяк прийняли свата (Коцюб., І, 1955, 91); - Я вмію зварити маленьку чашку турецької кави - міцної й гіркої (Ю. Янов., II, 1958, 78); - Гай, зварив би я пивце... тільки що треба багато заходу (Вовчок, VI, 1956, 288); // рідко. Обпекти окропом, киплячою рідиною, парою яку-небудь частину тіла; обварити. Смола кипить, як турецька кава.. Майстер пробує смолу. Ей, не лови гав, роззява! Бережись, бо звариш ногу (Ю. Янов., II, 1958, 128).
@ Зварила макітра - хто-небудь зміркував, додумався, зорієнтувався. - А він таки й справді витяг [дзвона на дзвіницю], тільки не на плечах, а підоймою. Зварила макітра... (Збан., Малин. дзвін, 1958, 89); Каші (пива) не звариш (не зварите) з ким - про неможливість порозумітися, домовитися з ким-небудь. - Ні, з вами каші не звариш! - промовив голосно панич, закриваючи книжку (Мирний, III, 1954, 181); - Доведеться вам іншого порадника шукати, бо з цим каші не зварите (Добр., Тече річка.., 1961, 237); З дурнем пива не звариш (Укр.. присл.., 1955, 249).
ЗВАРИТИ2 див. зварювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зварю | зваримо |
2 особа | звариш | зварите |
3 особа | зварить | зварять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зварив | зварили |
Жіночий рід | зварила | |
Середній рід | зварило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зварімо | |
2 особа | звари | зваріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зваривши |