звергати
ЗВЕРГАТИ, аю, аєш, недок., ЗВЕРГНУТИ і ЗВЕРГТИ, гну, гнеш; мин. ч. зверг і звергнув, ла, ло; док перех., книжн. З силою скидати. При князі Володимирі, як звергали ідолів, то й Ладоша звергли з Гуляй-ріки у річку Ладинку (Мик., II, 1957, 373); * Образно. Гігантське сонце йшло на видноколі, Вали сіяння звергши з вишини (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звергаю | звергаємо |
2 особа | звергаєш | звергаєте |
3 особа | звергає | звергають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звергатиму | звергатимемо |
2 особа | звергатимеш | звергатимете |
3 особа | звергатиме | звергатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звергав | звергали |
Жіночий рід | звергала | |
Середній рід | звергало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звергаймо | |
2 особа | звергай | звергайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звергаючи | |
Минулий час | звергавши |