звергатися
ЗВЕРГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗВЕРГНУТИ1 і ЗВЕРГТИСЯ, гнуся, гнешся і діал. звержуся, звержешся; мин. ч. звергся, лася, лося; док. 1. книжн. Падати, звалюватися. Загуркотів несподівано грім, наче там десь розпалася скеля і почала звергатися схилами гір у долину (Кол., Терен.., 1959, 30); - Один раз звергнувся [із скелі], так йому ще мало! Ще заманулося! (Собко, Звич. життя, 1957, 8); * Образно. Удар. І звергається вал канонади На урвища й пагорби волзьких рівнин (Бажан, І, 1946, 146).
2. діал. Здригатися. Малий Мирон аж звергся і обернув залякані оченята на старого Рябину (Фр., І, 1955, 231).
3. діал. Відрікатися. Я ж бо тебе не звержуся, руський мій сардаче! (Федьк., Буковина, 1950, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звергаюся | звергаємося |
2 особа | звергаєшся | звергаєтеся |
3 особа | звергається | звергаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звергатимуся | звергатимемося |
2 особа | звергатимешся | звергатиметеся |
3 особа | звергатиметься | звергатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звергався | звергалися |
Жіночий рід | звергалася | |
Середній рід | звергалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звергаймося | |
2 особа | звергайся | звергайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | звергаючись | |
Минулий час | звергавшись |