звичність
ЗВИЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до звичний. Говорив він впевнено, надійно округленими.. фразами, що не дряпають мозку, не дратують його, а якось ніби заспокоюють, заколисують своєю надійною звичністю (Руд., Остання шабля, 1959, 348); Боєць, не підводячись, підібрав свій кулемет, відповз до дверей і зі звичністю професіонала почав мовчки встановлювати його на порозі (Гончар, III, 1959, 142).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звичність | звичності |
Родовий | звичності, звичности | звичностей |
Давальний | звичності | звичностям |
Знахідний | звичність | звичності |
Орудний | звичністю | звичностями |
Місцевий | на/у звичності | на/у звичностях |
Кличний | звичносте | звичності |