звукознімач
ЗВУКОЗНІМАЧ, а, ч., спец. Прилад для відтворення записаних звуків; адаптер. Звукознімачі (адаптери) створюють низькочастотні електричні струми за рахунок механічних коливань голки при відтворенні звукозапису з грамофонних пластинок (Осн. радіотехн., 1957, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звукознімач | звукознімачі |
Родовий | звукознімача | звукознімачів |
Давальний | звукознімачеві, звукознімачу | звукознімачам |
Знахідний | звукознімач | звукознімачі |
Орудний | звукознімачем | звукознімачами |
Місцевий | на/у звукознімачі, звукознімачу, звукознімачеві | на/у звукознімачах |
Кличний | звукознімачу | звукознімачі |