звуконаслідувальний
ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНИЙ, а, е. Який базується на наслідуванні звуків або являє собою звуконаслідування. Земля у нього [П. Тичини] звучить, як орган, погляд коханої нагадує спів скрипок.. Порівнюючи з цими розкошами музичних асоціацій і уподібнень, дитячою забавкою видається звуконаслідувальна інструментовка Бальмонта (Поезія.., 1956, 33); Звуконаслідувальні слова - слова, які відтворюють у своїй звуковій формі шуми різних предметів і явищ природи (тік-так, грр), крики тварин і птиць (мяу-мяу, гав-гав, кукуріку), а також фізіологічні прояви людини (ха-ха-ха, тьфу, брр) (Сл. лінгв. терм., 1957, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | звуконаслідувальний | звуконаслідувальна | звуконаслідувальне | звуконаслідувальні |
Родовий | звуконаслідувального | звуконаслідувальної | звуконаслідувального | звуконаслідувальних |
Давальний | звуконаслідувальному | звуконаслідувальній | звуконаслідувальному | звуконаслідувальним |
Знахідний | звуконаслідувальний, звуконаслідувального | звуконаслідувальну | звуконаслідувальне | звуконаслідувальні, звуконаслідувальних |
Орудний | звуконаслідувальним | звуконаслідувальною | звуконаслідувальним | звуконаслідувальними |
Місцевий | на/у звуконаслідувальному, звуконаслідувальнім | на/у звуконаслідувальній | на/у звуконаслідувальному, звуконаслідувальнім | на/у звуконаслідувальних |