зготувати
ЗГОТУВАТИ, ую, уєш і рідше ЗГОТОВИТИ, влю, виш; мн. зготовлять; док., перех. 1. Привести в стан готовності, придатності для використання. [Диякон (до Нартала) :] Тебе прошу, посидь коло слабого, поки ми з панею зготуєм купіль (Л. Укр., II, 1951, 406); Зготувала мати торби, і Антон та Карпо вирушили до далеких і таких привабливих країн... (Чорн., Визвол. земля, 1959, 43).
2. Зробити, виготувати що-небудь. - Тисяча вагонів набереться! Зваж, скільки сюди лісу пішло та скільки теслярів працювало, щоб все це нам зготувати (Гончар, III, 1959, 417); Звелів [Еней] носилки з верболозу І з очерету балдахін Зготовить (Котл., І, 1952, 268).
3. також без додатка. Зварити, приготувати їжу, страву. Прийди, прийди, мій миленький, звечора до мене; Зготувала стара ненька вечерю для тебе (Укр.. лір. пісні, 1958, 167); - А я, мамо, вже полудень зготовила,- сказала Онися до матері (Н.-Лев., III, 1956, 26); - Олю! ти, певно, зготувати не вміла, коли Петро нічого не їсть (Коцюб., II, 1955, 364); Зготувала [Христя] ще й окремо Богунові його улюблений пісний борщ з грибами (Кач., II, 1958, 472).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зготую | зготуємо |
2 особа | зготуєш | зготуєте |
3 особа | зготує | зготують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зготував | зготували |
Жіночий рід | зготувала | |
Середній рід | зготувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зготуймо | |
2 особа | зготуй | зготуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зготувавши |