згубний
ЗГУБНИЙ, а, е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної, як ураган, і згубної для панів, наче повідь (Тулуб, Людолови, II, 1957, 416); Дунай, Дунай! Так ось який ти! Не голубий, не вальсовий!.. Темний, як хмара! Широке, смертельне поле, згубна нейтральна зона! (Гончар, III, 1959, 285); Серцем, словом, ділом людство знищить згубну, Кровожерну зграю паліїв війни (Бажан, Роки, 1957, 221).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | згубний | згубна | згубне | згубні |
Родовий | згубного | згубної | згубного | згубних |
Давальний | згубному | згубній | згубному | згубним |
Знахідний | згубний, згубного | згубну | згубне | згубні, згубних |
Орудний | згубним | згубною | згубним | згубними |
Місцевий | на/у згубному, згубнім | на/у згубній | на/у згубному, згубнім | на/у згубних |