здихуватися
ЗДИХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗДИХАТИСЯ, здихаюся, здихаєшся і здишуся, здишешся, док., перех., розм. Те саме, що позбуватися. Отакі думки цілий той день мою голову клопотали. Ніяк я їх не здихаюсь, та й годі! (Мирний, IV, 1955, 352); [Хома:] Чим я так тяжко провинив, що батько й мати раді мене здихатись? (Кроп., IV, 1959, 148); Щоб здихатись біди-напасті, Найнявсь я в пана бджоли пасти (Нех., Казки... 1958, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здихуюся | здихуємося |
2 особа | здихуєшся | здихуєтеся |
3 особа | здихується | здихуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здихуватимуся | здихуватимемося |
2 особа | здихуватимешся | здихуватиметеся |
3 особа | здихуватиметься | здихуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здихувався | здихувалися |
Жіночий рід | здихувалася | |
Середній рід | здихувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здихуймося | |
2 особа | здихуйся | здихуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | здихуючись | |
Минулий час | здихувавшись |