здобувач
ЗДОБУВАЧ, -а, ч. Той, хто що-небудь здобуває. // Особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури вищого навчального закладу або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | здобувач | здобувачі |
Родовий | здобувача | здобувачів |
Давальний | здобувачеві, здобувачу | здобувачам |
Знахідний | здобувача | здобувачів |
Орудний | здобувачем | здобувачами |
Місцевий | на/у здобувачі, здобувачу, здобувачеві | на/у здобувачах |
Кличний | здобувачу | здобувачі |