здоганяти
ЗДОГАНЯТИ, яю, яєш і розм. ЗДОГОНИТИ, ню, ниш, недок., ЗДОГНАТИ, здожену, здоженеш і здогоню, здогониш, док., перех. 1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, хто або що рухається попереду. Хвиля здоганяла його та кидала йому під ноги клубки білої піни (Коцюб., І, 1955, 390); Семена хутко здогнала його мати, несучи щось у клуночку (Л. Укр., III, 1952, 567).
2. перен. Рівнятися з ким-небудь зростом, успіхами і т. ін. Піднялись діти. Є їх і по горах, і по долинах, і по всіх українах.. Одно другого здоганяє (Барв., Опов.., 1902, 287); - Голова,- протягом хвалили [Проценка] старі батьки,- послухай його- не наслухаєшся.. Далеко такий піде - не здоженеш, не випередиш (Мирний, III, 1954, 190).
3. перен. Надолужувати згаяне (у виконанні чого-небудь, у часі і т. ін.). Що ранком не зробиш, то вечором [ввечері] не здогониш (Укр.. присл.., 1955, 82).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здоганяю | здоганяємо |
2 особа | здоганяєш | здоганяєте |
3 особа | здоганяє | здоганяють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здоганятиму | здоганятимемо |
2 особа | здоганятимеш | здоганятимете |
3 особа | здоганятиме | здоганятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здоганяв | здоганяли |
Жіночий рід | здоганяла | |
Середній рід | здоганяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здоганяймо | |
2 особа | здоганяй | здоганяйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | здоганяючи | |
Минулий час | здоганявши |