здумілий
ЗДУМІЛИЙ, а, е, діал. Здивований.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | здумілий | здуміла | здуміле | здумілі |
Родовий | здумілого | здумілої | здумілого | здумілих |
Давальний | здумілому | здумілій | здумілому | здумілим |
Знахідний | здумілий, здумілого | здумілу | здуміле | здумілі, здумілих |
Орудний | здумілим | здумілою | здумілим | здумілими |
Місцевий | на/у здумілому, здумілім | на/у здумілій | на/у здумілому, здумілім | на/у здумілих |