здутий
ЗДУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до здути. Вони [хлопці] ще раз перезирнулись і, мов здуті вітром, понеслися в село (Панч, II, 1956, 136).
2. у знач. прикм. Збільшений в об'ємі, набряклий. Під повіткою лежала здута, мов гора, руда корова (Дн. Чайка, Тв., 1960, 70); // Опуклої форми. Найточніші виміри показали, що Земля сплющена біля полюсів і здута біля екватора. Це результат її обертання навколо осі (Наука.., 8, 1956, 25).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | здутий | здута | здуте | здуті |
Родовий | здутого | здутої | здутого | здутих |
Давальний | здутому | здутій | здутому | здутим |
Знахідний | здутий, здутого | здуту | здуте | здуті, здутих |
Орудний | здутим | здутою | здутим | здутими |
Місцевий | на/у здутому, здутім | на/у здутій | на/у здутому, здутім | на/у здутих |