земник
ЗЕМНИК, -а, ч. Пачка вугілля незначної потужності, що залишається біля підошви після роботи виконавчого органу гірничої машини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | земник | земники |
Родовий | земника | земників |
Давальний | земникові, земнику | земникам |
Знахідний | земник | земники |
Орудний | земником | земниками |
Місцевий | на/у земнику | на/у земниках |
Кличний | земнику | земники |