злежалий
ЗЛЕЖАЛИЙ, а, е. Те саме, що злежаний. Коло хати півники посходили, пробивають гострими, як ножі, листками злежалу землю (Кучер, Трудна любов, 1960, 491); Запахло лісом, злежалим листом, травою (Десняк, Десну.., 1949, 295); Він підняв важке віко, нагнувся і, всунувши голову в скриню, перебирав злежалий сувій домотканого полотна (Коз., Блискавка, 1962, 191).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злежалий | злежала | злежале | злежалі |
Родовий | злежалого | злежалої | злежалого | злежалих |
Давальний | злежалому | злежалій | злежалому | злежалим |
Знахідний | злежалий, злежалого | злежалу | злежале | злежалі, злежалих |
Орудний | злежалим | злежалою | злежалим | злежалими |
Місцевий | на/у злежалому, злежалім | на/у злежалій | на/у злежалому, злежалім | на/у злежалих |