злежаний
ЗЛЕЖАНИЙ, а, е. 1. Який злежався, ущільнився; твердий, компактний. Під ногами аж з дзвоном рипів злежаний перемерзлий сніг (Ле, Право.., 1957, 275).
2. Який зіпсувався від тривалого лежання і поганого зберігання. Хлопці переступили поріг, і вже в сінях ударив їм у ніс запах злежаної муки (Тют., Вир, 1964, 468); // Який зім'явся, має складки на місцях згину. Данко виймає з нагрудної кишені злежану невживану шовкову хустину (Вільде, Повнол. діти, 1960, 102).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злежаний | злежана | злежане | злежані |
Родовий | злежаного | злежаної | злежаного | злежаних |
Давальний | злежаному | злежаній | злежаному | злежаним |
Знахідний | злежаний, злежаного | злежану | злежане | злежані, злежаних |
Орудний | злежаним | злежаною | злежаним | злежаними |
Місцевий | на/у злежаному, злежанім | на/у злежаній | на/у злежаному, злежанім | на/у злежаних |