злякатися
ЗЛЯКАТИСЯ і рідко ІЗЛЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Відчути ляк, страх; перелякатися. Еней, пожар такий уздрівши, Злякався, побілів, як сніг (Котл., І, 1952, 104); [Женя:] Думаєш, як у перший раз мене сполохала, то я й тепер тебе злякаюсь?.. (Кроп., II, 1958, 447); - Що тобі, Катре? - питаю.- Чи ти батька ізлякалася? (Вовчок, І, 1955, 224); Сама Санька, мабуть, до смерті злякалася свого вчинку (Донч., III, 1956, 29); // Здригнутися від несподіванки. - Чого се Мар'я Іванівна так зажурилася? - роздалося тихе питання ззаду Христі, аж вона злякалася (Мирний, III, 1954, 152); Я побачив дядька Тимоху біля кузні. Стиха я підійшов і глянув на його. Глянув і злякався: обличчя бліде, очі позападали, якась мука світиться в їх (Гр., І, 1963, 289).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злякаюся | злякаємося |
2 особа | злякаєшся | злякаєтеся |
3 особа | злякається | злякаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | злякався | злякалися |
Жіночий рід | злякалася | |
Середній рід | злякалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | злякаймося | |
2 особа | злякайся | злякайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | злякавшись |