зм'якшений
ЗМ'ЯКШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зм'якшити.
2. у знач. прикм., перен. Який зм'якшився, набув лагідного, доброго виразу. - Невже це той Плачинда, якого побоювалося мало не всеньке село? - придивляється невістка до зм'якшених рис обличчя старого і мало знаходить слідів того владного і грізного чолов'яги, який чотирнадцять років тому несподівано приїхав на розвідини в їхній хутір (Стельмах, І, 1962, 318).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зм'якшений | зм'якшена | зм'якшене | зм'якшені |
Родовий | зм'якшеного | зм'якшеної | зм'якшеного | зм'якшених |
Давальний | зм'якшеному | зм'якшеній | зм'якшеному | зм'якшеним |
Знахідний | зм'якшений, зм'якшеного | зм'якшену | зм'якшене | зм'якшені, зм'якшених |
Орудний | зм'якшеним | зм'якшеною | зм'якшеним | зм'якшеними |
Місцевий | на/у зм'якшеному, зм'якшенім | на/у зм'якшеній | на/у зм'якшеному, зм'якшенім | на/у зм'якшених |