зманювати
ЗМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗМАНИТИ, зманю, зманиш, док., перех. Спокушаючи чим-небудь, умовляти когось іти, їхати куди-небудь, змінивши місце проживання, роботу і т. ін. Поглянув Степан Васильович на веселе з хитринкою обличчя самодержця на портреті і стиснув товстуваті уперті губи.- Чого ж ти радієш і чого по-дурному хитруєш - адже тебе обдурює навіть дрібний пройда, зманюючи твоїх людей за далекі океани? (Стельмах, І, 1962, 200); Нагодилися якраз купці.. Сподобався їм моторний Теодосій, і зманили вони його.. з монастиря (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147); Вчора мало не бунт учинили два отамана - Дурний і Татаринець. Коло півтисячі людей зманили з собою і перед вечором завернули в Маційовичі (Ле, Наливайко, 1957, 306).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зманюю | зманюємо |
2 особа | зманюєш | зманюєте |
3 особа | зманює | зманюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зманюватиму | зманюватимемо |
2 особа | зманюватимеш | зманюватимете |
3 особа | зманюватиме | зманюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зманював | зманювали |
Жіночий рід | зманювала | |
Середній рід | зманювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зманюймо | |
2 особа | зманюй | зманюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зманюючи | |
Минулий час | зманювавши |